
Я чую, чо вы, братишки и сестрички, не зовсім готові до моєї розповіді, але коли відчуваєш звабу сказати свою історію, то треба витиснути з себе всі сонячні бар'єри. Так от, сніг летить, і наша країна занурена в холодний туман. Це саме той період, коли сльози холодні, як піздатість наркомана, а вулиці наповнені людьми в шапках з лічильниками закладок. А я, хлопець з біс-року, завжди був на хвилі взривати.
Ось так наркоманське хіп-хоп в ритмі старих ширял диктує мені свої закони. Але тепер, розповім вам про свою останню пригоду, коли рішив змінити своє життя і занятися лічильниками в ресторані.
Було це на дні моєї наркоманської депресії, коли я лежав у центрі руїн свого життя. Сонце вже тривалий час не світило, а мої мрії були вмазані непроникною темрявою. Життя стало наскрізь ширялищем, а я - просто голодуха у цій наркотичній гидропонічній мережі.
І от, я кинув виклик долі! Заходжу я на свій улюблений сайт "Парадайз Шипс". Тут можна було знайти все, що душа забажає - закладки, ширяла, шприці, все для наркоманського сяйва. Але мені була потрібна лише одна рецептура - метадон, який міг змінити мене до неузнавання.
Прокручую сторінку сайту, вибираю свій продукт. Листуємо, листуємо, і ось вона - закладка! Моє серце вибухає радістю, як закурений ширял. Власний світло-синій кришечка з вишневим вимісцем. Це було саме те, що мені потрібно. Закладка, яка зробить мене володарем своїх емоцій.
Зрештою, зробивши свою закладку, я вирішив покинути моє приваблене марихуаною житло і зайнятися лічильниками в ресторані. Я хотів змінити своє життя, використовуючи свій наркотичний досвід як зброю проти скуки і рутини.
Так от, першого дня роботи в ресторані, моя душа була наповнена натхненням. Я був готовий хиппувати на кухні, як наркоманський шаман з власним лехоньким ширялом. Кожен рух моїх рук був синхронізований з ритмічними ударами моєї наркотичної живиці.
Я взявся за готування страв з блискучою енергією, мов акорди музики, яку тільки ти можеш послухати на власному дзвінку. І хоча я знаю, що мої руки були як ширялом мариновані, я все одно працював на повну катушку. Ресторан здригався від мого наркоманського темпу.
І ось, через кілька годин невпинного гіпнозу, я закінчив своє перше зміна. Результати були вражаючі, як наркоманське хайлайті. Кухня була заповнена ароматом кулінарного вибуху, а мої страви були справжніми наркотичними шедеврами.
Скажу вам, братишки і сестрички, це була найкраща ночівля мого наркоманського життя. Я почав хиппувати не лише наркотиками, але і на справжньому житті. Лічильниками в ресторані, я став справжнім наркоманським шеф-кухарем, вкрай витонченим і понад усе амбітним.
Тож, пам'ятайте, мої друзі, життя - це така собі гідропоніка, в якій ми займаємося своїми ресторанними фантазіями і закладками наркотикам. І хоча моя історія може здатися дивною і навіть нещасною, вона є викликом до власного хиппування і творчості.
Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.
Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.
Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.
Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.
Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.
Закладки |
Ширяла |
Шприці |
Гидропоника |
Сайт |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.
Так от, саме так я купив метадон і занявся лічильниками в ресторані, хиппуючи на наркоманському ширялі. І хоча цяісторія здобулася з кількаємніх слів, вона має глибину, яку можна порівняти лише з глибиною наркотичного вибуху.
"Как я купила метадон и подрабатывала скучным продавцом"
Хей, дигга, привет! Меня зовут Шмель, я тут поделюсь историей, как я закупила метадон и стала рубить бабки, как скучный продавец. Так держи, чекай!
В общем, дело было так. Однажды, потерявшись в ступоре после на кумарах, я осознал, что моя жизнь просто пустота, и даже прец не помогает справиться с этой тоской. Решил я тогда, что пора проверить насколько глубоко я могу залезть в эту нарко-игру. И тут всплыло в моей голове слово "метадон".
Так что первым делом, я решил найти закладки. Использовал все связи, все знакомые, все, что можно было. Суетологи искали на меня, чтобы вычислить меня среди всех желающих получить кайф. Но я был настойчив и нашел дилера. Этот чувак был большой по размеру, но сердце у него маленькое, он был готов продать все, лишь бы заработать на этом.
Короче, я вызвался к нему на чек. Договорились встретиться в парке. Все прошло гладко, я оплатил дозу и получил свою долгожданную прелесть. Вернулся я домой с кайфом в кармане и новым планом в голове.
Так начались мои пробы в роли продавца. Сначала всё было плутовское. Я торговал метадоном, я делал деньги. Фух, круто, ахуячивал, осознавая, что стал разводчиком людей на бабки. Но постепенно мне это надоело, меня таярский дух не оставлял, и я решил продолжить свои эксперименты.
Однажды я услышал о коксике. Вот где надо было быть внимательным, потому что дилеры не такие наивные, как покупатели. Это была другая лига, где на игру шла не только моя свобода, но и моя жизнь.
Я рискнул и связался с дилером коксика. Договорились встретиться на улице, тусовка была крупной. Я чувствовал себя засветкой, потому что вокруг были одни старшие товарищи, которые точно не боялись потеряться.
Этот коксик был не из дешевых, но я решил, что мне стоит попробовать, почувствовать истинную силу кокаина. Долго думал, но наконец-то достиг этого классного состояния. Был в шоке от силы энергии, которую мне дал этот белый порошок. Чувствовал себя богом, невероятными мыслями и музыкой в голове!
Но я не мог остановиться на простых наркотиках, крутая игра стала мне мало интересна. Я решил пойти еще дальше и начал разъезжать по городу в поисках новых закладок, самых необычных и оригинальных.
Так я наткнулся на специалиста по закладкам, которые ты можешь купить только на дороге. Никто не знал, где их взять, но я раздобыл контакт этого человека и сразу же отправился на его встречу.
Была это парочка неприятных типов, но за деньги готовые отдать нужные мне закладки. Подошли они ко мне, я поддался им, и они достали эти маленькие бумажки с наркотиками. Без лишних слов, я заплатил и получил свою дозу экзотики.
Но, братишка, все крутое - рано или поздно заканчивается. Все те наркоты, чеканые в мозгу, просто превращают тебя в нищего суетолога. Я потерялся в этой игре, где одна кайфовая прелесть сменяется такой же большой тоской.
Надеюсь, ты понял, что такая жизнь - это единственный путь к гробу, ничего хорошего там нету.